Для ТЕБЯ - христианская газета

Иди в Господен храм
Поэзия

Начало О нас Статьи Христианское творчество Форум Чат Каталог-рейтинг
Начало | Поиск | Статьи | Отзывы | Газета | Христианские стихи, проза, проповеди | WWW-рейтинг | Форум | Чат
 


 Новая рубрика "Статья в газету": напиши статью - получи гонорар!

Новости Христианского творчества в формате RSS 2.0 Все рубрики [авторы]: Проза [а] Поэзия [а] Для детей [а] Драматургия [а] -- Статья в газету!
Публицистика [а] Проповеди [а] Теология [а] Свидетельство [а] Крик души [а] - Конкурс!
Найти Авторам: правила | регистрация | вход

[ ! ]    версия для печати

Иди в Господен храм


* * *
Не отринь меня, мой Боже,
Чтобы враг мой не был рад;
Все Ты можешь, все Ты можешь,
Нету для Тебя преград.
Ты — мой щит, мне силы множишь,
Не страшна могила мне,
Если Ты со мною, Боже,
Здесь при солнце, при луне.
Враг не радуйся — не взыщешь,
Я пойду в Господень храм…
Нечестивцев в пепелище
Превратится веры хлам.
Я останусь с Богом Славы,
Стану петь Ему хвалу,
С Ним никто меня не свалит,
Вечность только с Ним найду.

* * *
Не надо мне сильно много,
И малое будет за радость.
Но чувствую – рядом тревога,
Облом притаился рядом.
Тревога торчит из щели,
Глядит на меня сирого.
Мне много наобещали.
Обещанное коллекционирую.

* * *
Падают тихие листья,
Прячут и прячут следы.
Грустные просятся мысли,
Под локоток их веди.
Надо не помнить о боли,
Пламени жгучем, золе…
Встретимся мы с тобою,
Но не на этой земле.

* * *
Скатился валун грома
Полслова не дав синеве.
Нагрянувшей тучи огромность
Едва ль не прошлась по траве.
Сверкнуло молнии лезвие,
Живое отправило в шок…
Все это куда-то делось,
За горизонт ушло.

* * *
Я появился здесь нечаянно,
Недосмотрел, недоглядел.
Она всегда живет случайность
Среди животных и людей.
Прёт за эпохою эпоха,
Висит издёвкой над душой.
И если б знал, что здесь так плохо,
Я всё равно б сюда пришёл.

* * *
Голос дождя все громче,
Что-то мне хочет сказать.
Я напишу пару строчек
И занавешу глаза.
Травы без перламутра,
Дань не туману - воде…
Серое, хмурое утро,
Будет дождливым день.

* * *
Не верь душевной смуте,
Ее мы сами сеем,
Потом на сердце муторно,
Как дождик в воскресенье.
Хлебни винца немного,
Разбавя сигаретой.
И, думаю, поможет,
Испробовал сам это.

* * *
Не мы ли здесь падшие ангелы?
И бесы паршивые мы?
А мерзости много и в Англии,
И в славной деревне — Перми?
Мы в юности гадим, и в старости,
Наличкой вредим и в кредит;
При том постоянно стараемся,
Себе чтоб всегда угодить.
Спешим мы себя обрадовать,
Средь воплей и кутерьмы,
И чёрту так не нагадить,
Как гадить умеем мы.

* * *
Дней еще горит свеча
На пороге вечера.
Не хочу я отвечать,
Отвечать мне нечего.
Здесь и плачут, и поют,
Мнут баяна кнопочки.
Донесу судьбу свою,
Я по этой тропочке.

* * *
Хочется сердцу подняться,
Но перебито крыло.
Холодом полнятся пальцы,
Снега по грудь намело.
Радуга может присниться,
Но окунётся в туман…
Самую сильную птицу
Может смахнуть океан.

* * *
Разошлись у пригорка тропинки,
Разве это сейчас чудеса?
Полетели за пруд паутинки
Скоро будут цветными леса.
Слётки выросли, песни пропеты,
Тёплых дней не вернуть, не продлить…
Ах, какое короткое лето!
Ах, какие короткие дни!

* * *
Тучи теряют снежинки,
Дань отдавая поре.
Нынче другая картинка –
Луж не видать во дворе.
Летние птицы убрались,
Где-то на юге бусят.
Только вороны у баков
Мусорных голосят.

* * *
Зачем обижаться на время?
У времени есть свой Хозяин.
Хозяину этому верю
И мыслью о Нем занят.
Его знаю время – дело,
Он делит его по долькам,
И знает, что с ним делать,
Кому его дать и сколько.

* * *
Говорят: пасть собаки стерильна,
Что микробы слюною зааханы;
Но зато в человечьей обильно
Этой мерзости понапехано.
А собачий укус — не подарок,
Он заставит менять вас примочки.
Ну да если собаку ударить,
И ответит она по-собачьи.
Злят собаку, собака терзает,
А не травят — оставит в покое.
Все же пасть человека мерзавей,
Впрочем, так же как всё остальное.

Об авторе все произведения автора >>>

 Леонид Олюнин Леонид Олюнин, Россия. Пермь.

e-mail автора: leonidolyunin@yandex.ru

 
Прочитано 1631 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы, замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Отзывы читателей об этой статье Написать отзыв Форум
Отзывов пока не было.
Мы будем вам признательны, если вы оставите свой отзыв об этом произведении.
читайте в разделе Поэзия обратите внимание

Обнажённая душа - Владимир Шебзухов

Лишь Тебе - Светлана Краскова

Май - Лариса Зуйкова

>>> Все произведения раздела Поэзия >>>

Поэзия :
Глядим вперёд мы только... - Шмуль Изя

Поэзия :
Назовём... - Алла Войцеховская
Из цмкла "Четыре строки..."

Для детей :
Ханука та Різдво. - Левицька Галина
Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки. 2 Дія Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів. Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза. 1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину? Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса! 1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)? Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе! Виходять Матітьягу та Маккабі Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові... Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння... 1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям... Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі! Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися: Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!» Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі! Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору. Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу. Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів. Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива. Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла! Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.

 
Назад | Христианское творчество: все разделы | Раздел Поэзия
www.4orU.org - (c) Христианская газета Для ТЕБЯ 1998-2012 - , тел.: +38 068 478 92 77
  Каталог христианских сайтов Для ТЕБЯ


Рамочка.ру - лучшее средство опубликовать фотки в сети!

Надежный хостинг: CPanel + php5 + MySQL5 от $1.95 Hosting




Маранафа - Библия, каталог сайтов, христианский чат, форум